Методическая работа

Доповідь на методичній нараді 18.09.2014 р.

«Документальне забезпечення діяльності майстра в/н – нормативно-плануюча документація»

Планування процесу виробничого навчання забезпечує умови для його раціональної організації, своєчасного і повного виконання навчальних планів і програм, завчасної і ретельної підготовки майстра виробничого навчання до проведення кожного уроку. Завдяки плануванню забезпечується раціональне використання приміщень училища,  обладнання, зв”язок теоретичного навчання з виробничим.

     Відповідно до „Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ” затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30. 05.06 р. за №419 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки № 731 (z 0770-08) від 05.08.2008), основними навчально-методичними документами з планування навчально-виробничого процесу в ПТНЗ є:

·       робочі навчальні плани за професіями для певного ступеня професійно-технічної освіти;

·       робочі навчальні програми з навчальних предметів та професійно-практичної підготовки, що передбачені робочими навчальними планами;

·       поурочно-тематичні плани з навчальних предметів;

·       перелік навчально-виробничих робіт з професії на семестр чи курс навчання;

·       плани виробничого навчання навчальних груп на місяць;

·       плани занять (уроків);

Робоча навчальна програма з професійно-практичної підготовки – це документ, що визначає зміст і обсяг професійних знань, умінь, навичок учнів, слухачів та способи і методи їх формування, включає завдання особистісно-орієнтованого навчання .

Основою для складання переліку навчально-виробничих робіт є добір об”єктів, завдань, виконуючи які учні набувають необхідних умінь і навичок з професії відповідного кваліфікаційного рівня. Переліки навчально-виробничих робіт з професії розробляються на семестр чи курс навчання (для груп ТУ)майстром виробничого навчання , погоджуються старшим майстром (якщо є в училищі кілька паралельних груп , то розробка переліку доручається  найдосвідченішому майстрові) обговорюється і схвалюється методичними комісіями та затверджується заступником директора з навчально-виробничої роботи. Для всіх навчально-виробничих робіт, які включені в перелік, повинна бути розроблена технологічна та технічна документація ( креслення та технічні умови відповідно до діючих державних стандартів, інструкційні чи технологічні карти), що розробляється відповідними методичними комісіями ПТНЗ на основі державних стандартів..

      Навчально-виробничі роботи повинні відповідати навчальним цілям, бути типовими для професії, враховувати фізичні можливості учнів, обсяг їхніх технічних знань і рівень професійної майстерності на відповідній стадії навчання.

      Під час добору робіт необхідно дотримуватись принципів послідовності, поступового  переходу від легшого до важчого (від простого до складного). Навчально-виробничі роботи мають бути різноманітні за формою, конфігурацією, матеріалами, розмірами,  прийомами і способами виконання, втратами часу; вони повинні мати виробничу цінність.

      Навчально-виробничі роботи добираються із замовлень базових підприємств, з робіт по ремонту обладнання, виготовлення інструментів і пристроїв для навчальних майстерень, наочних посібників і приладів для кабінетів і лабораторій училища.

     План виробничого навчання групи визначає конкретний зміст навчально-виробничих завдань для групи учнів, послідовність та організацію їх виконання в навчальних майстернях ПТНЗ та виробничого навчання (виробничої практики) на підприємстві чи у сфері послуг. План виробничого навчання складається на місяць на основі навчального плану, програми виробничого навчання і переліку навчально-виробничих робіт для даної групи майстром виробничого навчання, погоджується старшим майстром і затверджується заступником директора з НВР.

      За відсутності умов фронтального навчання учнів окремим видам робіт, окрім плану, складаються графіки переміщення їх по робочих місцях. В графіку переміщення вказуються прізвища учнів, теми програми, назви робочих місць, дільниць чи найменування робіт та тривалість роботи на кожному робочому місці. При навчанні професіям, для яких передбачено лабораторно-практичні та практичні заняття з водіння тракторів, дорожньо-будівних машин та інших транспортних засобів, майстрами виробничого навчання та викладачами розробляються плани проходження учнями практичних і лабораторно-практичних занять та графіки індивідуального навчання водіння для кожної навчальної групи.

     У професійно-технічнх навчальних закладах сільськогосподарського профілю план повинен передбачати таку послідовність і строки проведення на машинах, які б відповідали періодам виконання сільськогосподарських робіт і корегувались з урахуванням природних умов.

     Отже, майстри виробничого навчання складають таку плануючу документацію :

1.    перелік навчально-виробничих робіт;

2.    план виробничого навчання групи на місяць;

3.    плани навчально-виробничої діяльності на півріччя;

4.    план уроку.

     План уроку виробничого навчання складається майстром виробничого навчання відповідно до навчальної програми на кожний день занять з виробничого навчання в майстернях училища та на виробництві.

      План уроку є робочим документом майстра виробничого навчання, обов”язкова форма його не встановлюється.

     Під час виробничої практики учнів майстер виробничого навчання розробляє план роботи  на день.

     У дні, коли закріплена група проходить теоретичні заняття, майстри виробничого навчання працюють за індивідуальними планами роботи, які погоджуються із старшим майстром.

 
Доповідь на методичній нараді 12.06.2014 р.

«Використання інформаційно-комунікативних технологій  у навчальному процесі»

Ніщо велике ніколи не було досягнуто без ентузіазму.

Ральф Емерсон

Сьогодні процес інформатизації охопив всі сторони життя сучасного суспільства. Цей процес має кілька пріоритетних напрямків, до яких, безумовно, слід віднести інформатизацію освіти. Вона є першоосновою глобальної раціоналізації інтелектуальної діяльності людини за рахунок використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Головна мета впровадження інформаційно-комунікаційних технологій підготовка підростаючого покоління до повноцінної діяльності в інформаційному суспільстві, підвищення якості, доступності та ефективності навчально-виробничого процесу.

Використання ІКТ  у навчальному процесі дає можливість:

- організувати самостійну творчу роботу учнів, спрямовану на розвинення професійних схильностей;

- розвивати уміння ефективно знаходити, подавати та структурувати інформацію;

- оволодівати сучасними програмними засобами;

- формувати інформаційну культуру для повноцінного використання інформаційного простору;

- розвивати уміння спілкуватися за допомогою електронних засобів обміну інформацією.

На уроках виробничого навчання я теж намагаюсь використовувати ІКТ, створюю та використовую сучасні електронні навчальні матеріали.

Так наприклад для вивчення та повторення матеріалу за темою, використовую вже всі нам знайомі презентації створені в програмі MS PowerPoint.

Для ознайомлення з новим матеріалом я використовую відео – уроки за темами які можна знайти в Інтернеті. Моєю мрією в подальшому є створення власних відео-уроків саме за нашою проф. спрямованістю.

Для контролю та оцінки знань я використовую таку легку програму, як My Test. На основі цієї програми можна створювати індивідуальні тести для себе безпосередньо за вашою темою.

Також для відсутніх та невстигаючих учнів в своєму блозі я викладаю приклади практичних завдань, тестові завдання та практичні завдання які після виконання учні присилають на електронну адресу для перевірки.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках справа непроста, оскільки вимагає певних витрат на підготовку. Крім того, викладач повинен володіти навиками роботи з різними програмними продуктами, щоб підготувати якісний комп'ютерний супровід уроку.

Тому сьогодні ще залишається відкритим питання: "Як же найбільш ефективно використовувати потенційні можливості сучасних інформаційних та комунікаційних технологій при навчанні учнів?"

І так як сучасне інформаційне суспільство ставить перед навчальним закладом завдання підготовки випускників, здатних гнучко адаптуватися у різних життєвих ситуаціях; самостійно критично мислити; грамотно працювати з інформацією; бути комунікабельними, контактними в різних соціальних групах; самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня, тому кожний сучасний вчитель повинен намагатися урізноманітнити форми роботи так, щоб кожна дитина відчула необхідність своєї присутності на занятті, щоб у кожного учня виховати любов до свого предмета, бажання вчитися та самовиховуватися.

І тільки тоді урок, на якому будуть створені реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, які дозволять досягти високих результатів у навчанні, стане сучасним, який вимагає сьогодення.

Доповідь на методичній нараді

Застосування на уроці компетенції та компетентності

Компетенція та компетентність – обидва ці поняття відображають цілісність та інтегровану сутність результату навчання.

Освітня компетенція як рівень розвитку особистості учня пов’язана з якісним опануванням змісту професійної підготовки.

Виражається в готовності учнів організовувати внутрішні та зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети.

Це здатність розв’язувати проблеми інтенсивною участю розуму, творчії здібностей учнів.

Широке застосування ключових компетенцій дає позитивні результати професійної підготовки.

Навчально-пізнавальна компетенція – сукупність компетенцію учня у сфері самостійної пізнавальної діяльності, самооцінка навчально-пізнавальної діяльності, використання різних методів пізнавання.

Ціннісно-смислова компетенція пов’язана з ціннісними уявленнями учня, орієнтуванням у житті, усвідомленням свого місця в ньому.

Інформаційна компетенція пов’язана з формуванням уміння самостійно шукати, відбирати необхідну інформацію, забезпечує навички роботи учнів з інформацією.

Соціально-трудова компетенція, оволодіння знаннями і досвідом у громадсько-суспільній діяльності, у соціально-трудовій сфері.

Компетенція – це:

    Інтегрований результат освіти;

    проявляється ситуативно;

    існує, як потенціал, який наповнюється конкретним змістом та проявляється в конкретній ситуації.

 

Освітня компетентність – це здатність учня здійснювати складні види діяльності, це особистісна якість учня, що вже склалася.

Є усвідомленою, передбачає етап визначення мети.

     Інтерактивне використання засобів навчання передбачає розуміння їх та дає можливість особистості взаємодіяти з навколишнім світом.

Основні групи компетентності:

          Соціальні;

          Комунікативні;

          Полі культурні;

          Інформаційні;

          Саморозвитку й самоосвіти;

          Продуктивної творчої діяльності.

Формування компетентностей учнів зумовлених реалізацією основного змісту освіти, методів та технологій навчання.

Вивчаючи тему «Технології приготування на півфабрикатів для борошняних кондитерських і булочних виробів».

Вирішувались завдання формування та застосування компетентності.

Учні працюють групами, дають самооцінку своїм відповідям на запитання, визначають мету своєї діяльності завдяки соціальній компетентності.

На уроці висвітлюється значимість професії мотивується роль Ії у суспільстві.

Учні працюють в колективі, важливе місце займає значення їх поведінки, визначається толерантність на уроці завдяки полі культурній компетентності.

Учні заохоченні до використання додаткової інформації, роботи із рецептурними збірниками – це часткове використання інформаційної компетентності.

Важливе місце при вивчені та відпрацюванні теми уроку займає компетентність продуктивної творчої діяльності.

Учні вчаться бачити проблему, шукати шляхи її подолання, організувати свою самостійну професійну працю.

Це допоможе їм в подальшій самостійній роботі на підприємствах громадського харчування.

Кругова Т.В.

Харків 2013 рік